Притча о ненужной жертве

– Здесь занимают очередь на жертвоприношение?

– Здесь, здесь! За мной будете. Я 852, вы – 853.

– Ой, мамочки… Это когда же очередь дойдет?

– Не беспокойтесь, тут быстро. Вы во имя чего жертву приносите?

– Я – во имя любви. А вы?

– А я – во имя детей. Дети – это мое все!

– А вы что в качестве жертвы принесли?

– Свою личную жизнь. Лишь бы дети были здоровы и счастливы. Все, все отдаю им. Замуж звал хороший человек – не пошла. Как я им отчима в дом приведу? Работу любимую бросила, потому что ездить далеко. Устроилась нянечкой в детский сад, чтобы на виду, под присмотром, ухоженные, накормленные. Все, все детям! Себе – ничего.

– Ой, я вас так понимаю. А я хочу пожертвовать отношениями… Понимаете, у меня с мужем давно уже ничего не осталось… У него уже другая женщина. У меня вроде тоже мужчина появился, но… Вот если бы муж первый ушел! Но он к ней не уходит! Плачет… Говорит, что привык ко мне… А мне его жалко! Плачет же! Так и живем…

Распахивается дверь, раздается голос: «№ 852, проходите!».

– Ой, я пошла. Я так волнуюсь!!! А вдруг жертву не примут?

№ 853 сжимается в комочек и ждет вызова.

Время тянется медленно, но вот из кабинета выходит № 852.

– Что? Ну что? Что вам сказали? Приняли жертву?

– Нет… Тут, оказывается, испытательный срок. Отправили еще подумать.

– А как? А почему? Почему не сразу?

– Ох, милочка, они меня спрашивают: «А вы хорошо подумали? Это же навсегда!». А я им: «Ничего! Дети повзрослеют, оценят, чем мама для них пожертвовала». А они мне: «Присядьте и смотрите на экран». А там такое кино странное! Про меня. Как будто дети уже выросли. Дочка замуж вышла за тридевять земель, а сын звонит раз в месяц, как из-под палки, невестка сквозь зубы разговаривает… Я ему: «Ты что ж, сынок, так со мной, за что?». А он мне: «Не лезь, мама, в нашу жизнь, ради бога. Тебе что, заняться нечем?». А чем мне заняться, я ж, кроме детей, ничем и не занималась??? Это что ж, не оценили детки мою жертву? Напрасно, что ли, я старалась?

Из двери кабинета доносится: «Следующий! № 853!».

– Ой, теперь я… Господи, вы меня совсем из колеи выбили… Это что ж??? Ай, ладно!

– Проходите, присаживайтесь. Что принесли в жертву?

– Отношения…

– Понятно… Ну, показывайте.

– Вот… Смотрите, они, в общем, небольшие, но очень симпатичные. И свеженькие, неразношенные, мы всего полгода назад познакомились.

– Ради чего вы ими жертвуете?

– Ради сохранения семьи…

– Чьей, вашей? А что, есть необходимость сохранять?

– Ну да! У мужа любовница, давно уже, он к ней бегает, врет все время, прямо сил никаких нет.

– А вы что?

– Ну что я? Появился в моей жизни другой человек, вроде как отношения у нас.

– Так вы эти новые отношения – в жертву?

– Да… Чтобы семью сохранить.

– Чью? Вы ж сами говорите, у мужа – другая женщина. У вас – другой мужчина. Где ж тут семья?

– Ну и что? По паспорту-то мы – все еще женаты! Значит, семья.

– То есть вас все устраивает?

– Нет! Нет! Ну как это может устраивать? Я все время плачу, переживаю!

– Но променять на новые отношения ни за что не согласитесь, да?

– Ну, не такие уж они глубокие, так, времяпровождение… В общем, мне не жалко!

– Ну, если вам не жалко, тогда нам – тем более. Давайте вашу жертву.

– А мне говорили, у вас тут кино показывают. Про будущее! Почему мне не показываете?

– Кино тут разное бывает. Кому про будущее, кому про прошлое… Мы вам про настоящее покажем. Включаем, смотрите.

– Ой, ой! Это же я! Боже мой, я что, вот так выгляжу??? Да вранье! Я за собой ухаживаю.

– Ну, это ваша душа таким образом на внешности проецируется.

– Что, вот так??? Плечи вниз, губы в линию, глаза тусклые, волосы повисшие…

– Так всегда выглядят люди, если душа плачет…

– А это что за мальчик? Славненький какой… Смотрите, как он ко мне прижимается!

– Не узнали, да? Это ваш муж. В проекции души.

– Муж? Что за ерунда! Он взрослый человек!

– А в душе – ребенок. И прижимается, как к мамочке…

– Да он и в жизни так! Прислоняется. Тянется!

– Значит, не вы к нему, а он к вам?

– Ну, я с детства усвоила – женщина должна быть сильнее, мудрее, решительнее. Она должна и семьей руководить, и мужа направлять!

– Ну так оно и есть. Сильная, мудрая решительная мамочка руководит своим мальчиком-мужем. И поругает, и пожалеет, и приголубит, и простит. А что вы хотели?

– Очень интересно! Но ведь я ему не мамочка, я ему жена! А там, на экране… Он такой виноватый, и к лахудре своей вот-вот опять побежит, а я его все равно люблю!

– Конечно, разумеется, так оно и случается: мальчик поиграет в песочнице, и вернется домой. К родной мамуле. Поплачет в фартук, повинится… Ладно, конец фильма. Давайте завершать нашу встречу. Будете любовь в жертву приносить? Не передумали?

– А будущее? Почему вы мне будущее не показали?

– А его у вас нет. При таком настоящем – сбежит ваш выросший «малыш», не к другой женщине, так в болезнь. Или вовсе – в никуда. В общем, найдет способ вырваться из-под маминой юбки. Ему ж тоже расти охота…

– Но что же мне делать??? Ради чего я тогда себя буду в жертву приносить???

– А вам виднее. Может, вам быть мамочкой безумно нравится! Больше, чем женой.

– Нет! Мне нравится быть любимой женщиной!

– Ну, мамочки тоже бывают любимыми женщинами, даже часто. Так что? Готовы принести жертву? Ради сохранения того, что имеете, и чтобы муж так и оставался мальчиком?

– Нет… Не готова. Мне надо подумать.

– Конечно, конечно. Мы даем время на раздумья.

– А советы вы даете?

– Охотно и с удовольствием.

– Скажите, а что нужно сделать, чтобы мой муж… ну, вырос, что ли?

– Наверное, перестать быть мамочкой. Повернуться лицом к себе и научиться быть Женщиной. Обольстительной, волнующей, загадочной, желанной. Такой цветы дарить хочется и серенады петь, а не плакать у нее на теплой мягкой груди.

– Да? Вы думаете, поможет?

– Обычно помогает. Ну, это в том случае, если вы все-таки выберете быть Женщиной. Но если что – вы приходите! Отношения у вас замечательные просто, мы их с удовольствием возьмем. Знаете, сколько людей в мире о таких отношениях мечтают? Так что, если надумаете пожертвовать в пользу нуждающихся – милости просим!

– Я подумаю…

№ 853 растерянно выходит из кабинета, судорожно прижимая к груди отношения.

№ 854, обмирая от волнения, заходит в кабинет.

– Готова пожертвовать своими интересами ради того, чтобы мамочка не огорчалась.

Дверь закрывается... По коридору прохаживаются люди, прижимая к груди желания, способности, карьеры, таланты, возможности – все то, что они готовы самоотверженно принести в жертву…

(с) Автор: психолог-сказкотерапевт Ирина Семина

Ще раз повторюсь, що це дуже корисна стаття, тому, ЛЮБІ, КОХАНІ, БАЖАНІ ЖІНКИ, читайте і змінюйте свої відносини! Повірте, чоловіки дуже піддатливий матеріал, який залежить від вмілої толкової і грамотної жінки. 

Бажаю всім кохання, взаєморозуміння і гарного якісного регулярного сексу!

– Він тупий дурень, скупий і негідник. Я взагалі не розумію, що ти в ньому знайшла! На що ти там спокусилась!

– Ти не права, – відповіла коханка, – він і щедрий, і мудрий, і глибокий, і сміливий! Сама поміркуй: кожне свято приносить мені шикарні подарунки – каблучки, прикраси, плаття, машини…

– От неправда! – обурилася дружина. – Він мені навіть однієї квітки на свято не подарує, та й зарплату не віддає! Він скупий, ще й який! До того ж, ще й у тій голові геть нічого немає…

– Так ні ж! – Заперечила коханка. – Він мудрий, з ним завжди так цікаво спілкуватися. Він багато читав, багато знає, на все і про все є своя думка. Я люблю його слухати – стільки нового дізнаюся! Теми для бесід у нас не закінчуються ніколи!

– Скажеш теж! – Посміхнулася дружина – Він вічно несе якусь нісенітницю за нісенітницею! Навіть слухати огидно! А негідник-то який! Ніколи за мене не заступиться, вночі не зустріне, як ремонт робити – так він пропадає, і я все сама!!!

– Ми немов про різних чоловіків говоримо, – посміхнулася коханка. – Три дні тому він за мене навіть побився з хлопцем, який мене обізвав. Ніколи не дає нести нічого, важчого за букет квітів. І навіть вдома у мене всі цвяхи він забив, паркет поклав, плитку … Кажу тобі, він щедрий, мудрий і сміливий, і у нього золоті руки!

… і у цій історії ОБИДВІ ЖІНКИ ПРАВІ. Насправді з однією із них чоловік поводиться так, що виглядає негідником, а з іншою – він справжній ідеал мужчини. Хоча чоловік тут – один і той самий.

Ця історія показує, як сильно жінка впливає на чоловіка. Один і той же чоловік може відрізнятися кардинально, в залежності від того, хто з ним поруч.

Я знаю приклади алкоголіків в першому шлюбі і успішних бізнесменів – у другому. І навпаки – я бачила успішних чоловіків, які залишили свою першу дружину заради молодої дівчинки. Через пару років вони втрачали все і ставали пияками неробами.

Чому так відбувається?

Тому що сила жінки величезна. І вплив її на чоловіка безмежний. Фактично, жінка «робить» чоловіка. Одні якості вона у ньому розкриває, інші нейтралізує. І діє найчастіше вона неусвідомлено, використовуючи родові сценарії і досвід своєї сім’ї. Якщо тато був успішним, то вона несвідомо допоможе досягти своєму чоловікові успіху (у неї саме така картинка перед очима). А якщо тато був невдахою або багато пив – то її неусвідомлена картина буде вести сім’ю до краху. В рідких випадках буває інакше, і тут вже спрацьовує вроджена індивідуальність та мудрість жінки.

Найбільша проблема у взаємовідносинах в тому, що жінки не розуміють своєї сили і не приділяють достатньо уваги своїм думкам і вчинкам.

… чи не усвідомлюють своєї сили і можливостей свого впливу на чоловіка. Якби ми знали, що народилися з чарівною паличкою, навряд чи б ми товкли нею, немов дубиною, комусь по голові, чи відмахуватись нею від набридливих мух чи замовляти з її допомогою всілякі дурниці, правда ж?

Давайте розглянемо, що дружина може зробити з чоловіком, якщо буде нарешті розуміти свій вплив, і як вона може вплинути на його характер і вчинки.

Почнемо, звісно, з поганої новини – з негативного впливу дружини:

Як дружина думає про чоловіка, таким він і стає. Бачить в ньому тільки недоліки і недоробки – вони ростуть і примножуються з кожним днем. І тоді навіть той мужчина, у якого є величезний потенціал бути хорошим чоловіком, стає рядовою рогатою скотиною з сімейства козлячих.

Якщо дружина не поважає свого чоловіка, його ніхто не поважає. Ні рідні, ні друзі, ні колеги. Можна сказати, що дружина на чолі свого чоловіка пише якесь слово, яке його характеризує, і всі це слово бачать, крім нього. І згідно цього напису з ним починають будувати відносини інші люди. Ось так дружина не подумавши напише якусь гидоту перманентним маркером, а потім дивується …

 Якщо дружина не довіряє своєму чоловікові і не відкриває йому серце – йому ніхто не довіряє. Навіть якщо він повністю гідний такої довіри, все одно в ньому будуть постійно сумніватися всі навколо. І яке вже тут підвищення або нові перспективи!

 Якщо дружина вічно всім незадоволена, то в родині всі стають такими ж незадоволеними. Їм буде і квартира не та, і вечеря не та, і одяг, і відпочинок. І навіть батьки будуть здаватися абсолютно не такими, як треба.

Якщо дружина вважає, що можна було б чоловіка знайти трохи краще, це перший крок до чоловічої зради. Тут мова саме про те, що першою зраджує завжди жінка. І ця зрада не обов’язково є тілесною. Вона це робить тільки подумки (чоловік не той, я гідна кращого), і викрити її в цій зраді складно. А чоловік зраджує фізично вже після того, як дружина дала йому такий «дозвіл» своїми думками про те, що він далеко не кращий.

Якщо дружина скупа серцем, не бажає служити чоловікові, обігрівати його любов’ю і заспокоювати його войовничий дух, він шукає для себе розраду в алкоголі і наркотиках.

Якщо дружина не дозволяє чоловікові займатися чоловічими справами – спілкуванням з друзями, рибалками, гаражами та іншими з жіночого точки зору дурницями, чоловік шукає відпочинку в іншому – в алкоголі, комп’ютерних іграх, курінні та інших не самих радісних речах і залежностях.

Якщо жінка не відкриває чоловікові серце, він стає жадібним. І тоді у нього взимку й снігу не випросиш, не те що квіти на восьме березня. У той момент, коли жінка перекриває чоловікові доступ до свого серця, він закриває для неї доступ до свого гаманця.

Якщо дружина занадто самостійна – все сама і нікого не потрібно, то чоловік стає безвідповідальним. Навіть якщо до цього він цілком добре відповідав не тільки за себе, він немов би втрачає цю навичку, розслабляється і зростається з диваном.

Якщо дружина легко ображається, то чоловік буде гнівливим. Гнів по-різному проявляється в наших тілах.

Якщо дружина подумки невірна своєму чоловікові, то він буде скупий. А навіщо йому витрачатися на жінку, яка не сьогодні, так завтра знайде іншого і піде?

Якщо дружина чоловіка не слухається, постійно сперечається і норовиться, то чоловік перестане бути чоловіком. Він стане безвідповідальним і бездухим, слабким і «ніяким».

Якщо дружина регулярно здійснює насильство над чоловіком – наприклад, «виносить йому мозок» або кричить на нього, ображає і так далі, то чоловікові залишиться два варіанти: або він стає покірливим підкаблучником, з повністю зломленою волею і чоловічим Его; або він теж починає чинити насильство над дружиною – найчастіше в фізичному плані.

Якщо жінка занадто активна у зовнішній діяльності, чоловік стає пасивним придатком до телевізора. Хоча раніше міг бути цілком успішним бізнесменом.

А тепер найголовніше!

Якщо ви зловживаєте усім вище переліченим (для цього вам потрібна сміливість, аби дозволити помітити це в собі), а ваш чоловік все рівно успішний, справи за які він береться, приносять дохід, його поважають інші, він дружить зі спортом, дбає про своє здоров’я, вигляд, тощо – це означає, що він компенсує усі необхідні для його успіху ресурси “на стороні”.

Але у цієї медалі є й зворотний бік!

Якщо дружина бачить в чоловікові гарні якості і робить на них акцент – вони починають рости і примножуватись. Навіть якщо для цього немає ніяких підстав. Навіть якщо він не повинен був бути відповідальним – він таким стає. Чи не повинен бути начальником – а раптом, несподівано для всіх, стає. І так далі.

Якщо дружина поважає свого чоловіка, його починають чомусь поважати друзі і колеги. Вони підтримують його і допомагають в складних ситуаціях.

Якщо дружина довіряє чоловікові – йому довіряють інші люди.

Якщо дружина не приховує від чоловіка нічого, не обманює, відкриває своє серце – то чоловік не зможе обдурити дружину і зрадити їй. Якщо зрада присутня, для чоловіка це перший сигнал того, що жінка з ним не відверта. Ось тільки, чоловіки, не потрібно це використовувати, як самовиправдання.

Якщо дружина відкриває чоловікові серце, він стає щедрим. Він починає сам шукати нагоди потішити її і зробити її ще щасливішою.

Якщо дружина щиро служить своєму чоловікові – він з величезним задоволенням візьме її під свій захист. Буде про неї піклуватися і оберігати від усього.

Якщо дружина буде з розумінням ставитися до темпераменту чоловіка і намагатися його задовольнити – то чоловік заради неї зверне гори. Для цього потрібно навчитися бачити якості свого чоловіка, а не міряти його своїми стереотипами.

Якщо дружина хоче зберегти сім’ю, і щиро з любов’ю прикладає для цього свої жіночі зусилля, в серці чоловіка народжується таке ж бажання, і він починає допомагати в цій справі своїй дружині.

Це найголовніше, що я хочу до вас донести.

Якщо ваш чоловік чимось вас не влаштовує – знайдіть причину цього в собі.

І ось на цю роботу варто потратити свої сили і час.

Якою була б я, якщо була б чоловіком? – Ви впевнені, що хочете це знати? – Тоді подивіться на свого чоловіка. Ось таким й були б. Йому не вистачає чоловічих якостей точно так само, як вам не вистачає жіночих.

Наприклад, чоловік п’є пиво. Тоді ваша головна робота – це прийняття. Прийняття того, що він має право руйнувати своє здоров’я, якщо хоче. А ще це, швидше за все, говорить про вашу емоційну сухість в стосунках з ним. Можливо, йому не вистачає підтримки і заохочення.

Або чоловік не хоче працювати. Тоді, напевно, ви занадто багато працюєте і абсолютно його не слухаєтесь. І який сенс тоді штовхати його і записувати на співбесіди? Навіть якщо він туди піде, з таким настроєм успіх цьому міроприємству не світить. Тому міняти потрібно себе.

Чому чоловік лежить на дивані? Тому що туди його вдавлює жінка, яка перебуває в стресі. Вона носиться поруч як метеор, змітаючи все на своєму шляху, і щоб залишитися в живих, він маскується під накидку на диван.

Якщо ваш чоловік не допомагає вам з дітьми – подумайте, а чи вважаєте ви його хорошим батьком, гідним того, щоб діти любили його нарівні з вами? І чи не відвернули ви його від допомоги, вказуючи, що попу малюкові він помив погано, а пляшку знову не прокип`ятив?

Бог нам дає рівно стільки, скільки ми заслужили. Наші батьки, наші діти, наші брати і сестри – їх ми не можемо вибрати. Тому доводиться вчитися приймати. Але з чоловіками все по-іншому. Є ілюзія вибору. Є відчуття, що міг бути інший, трохи кращий.

Але це тільки видимість вибору. Подружніх партнерів також дає нам Бог. Інакше як би ми зустрілися і полюбили один одного? Як би ми знайшли один одного в натовпі і притягнулися?

І раз Бог дав вам такого чоловіка, значить, саме такого ви й заслужили. А ось навіщо і чому – про це вже варто подумати самостійно. І що з цим робити далі – це вже ваш вибір і ваш простір для творчості.

Бережіть один одного!

Можна вічно нарікати один на одного і шукати смітинку в оці чоловіка. А можна набратися сміливості і заглянути в власні очі з їх колодами.

І коли ви помітите і роздивитесь свої колоди, ви зможете побачити, нарешті, що поруч з вами Людина. Більш того, ця людина – Чоловік. І в ньому дуже багато хорошого. А також помітите, скільки він усього від вас терпить. Адже жінка набагато сильніша в питаннях відносин. З неї енергія відносин б’є фонтаном! І затопити чоловіка бурхливими хвилями дуже просто. А він до того, що повинен втриматись на плаву сам у хвилях, які створюєте Ви, повинен ще й сімейний корабель змайструвати з трісок, які пропливають повз! Тому, саме в ваших інтересах, щоб ці хвилі були спокійними.

Бережіть один одного! Стільки сил йде на безглузді бої всередині сімей, але ж ці сили можна було вкласти в творчість або виховання дітей. Енергетичні втрати від кожної сварки колосальні. Не витрачайте сили даремно. Вчіться любити.

Замість сварки сили можна було б витратити на:

- підтримання здоров’я свого і чоловіка – наприклад, можна було почати бігати вранці, робити зарядку або ходити в спортзал. Однією сварки вистачило б на місяць таких корисних занять. А чим більше в чоловікові сил та здоров’я, тим більше бажань в ньому виникає до дій.

- обдумування і пошуку подарунка для близьких. А ще краще один для одного. Причому купити не щось, що нам здається йому б сподобалося, а те, що він дійсно хоче і чому буде радий (зазвичай це різні речі).

- прогулянку разом або з дітьми. Зміцнення взаємин за допомогою пішої прогулянки – дуже працюючий метод.

- перегляд сімейного альбому, спогади про те, якими ви були скількись років назад і як розвивалися ваші стосунки.

- те, щоб дійти до терміналу оплати і покласти хоча б 20 гривень на рахунок хворої дитини, яка згодом виросте вдячною, вірячи в добрих людей і Бога, вибере хорошу професію і допоможе сотням інших людей. Чи на рахунок обездолених тварин, яких від вашого маленького вчинку, повірте, стане менше, і життя всього живого на Землі стане кращим. Навіть такою однією маленькою дією ви могли б змінити весь світ на краще – але ви витратили сили на лайку.

Спершу це складно. Але ж і квітка якийсь час сидить під землею, в темряві і вогкості. Потім їй потрібно затратити багато сил, щоб пробити грунт, вийти за рамки темряви. Потім потрібно довго-довго тягнутись до сонця. І тільки потім вона може розкритися і показати всім свою красу.

Так само і люди. Дуже багато сил потрібно на те, щоб навчитися Любити. Потрібно дати собі час. І в якийсь момент набратися сміливості, щоб вийти за рамки зони комфорту. А ще дозволити собі вбирати Любов, яку безкорисливо дарує нам Бог разом з сонячним світлом. І коли ви вже наповнитесь цією любов’ю – потрібно просто відкрити своє серце.

Своє прекрасне, як найдивовижніша Квітка, Серце. Серце, повне Любові.

Любіть чоловіків. Їм дуже потрібна ваша Любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються.

За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому. Є така кумедна історія про Барака Обаму і його дружину, ви її знаєте, але послухайте ще раз…

Одного вечора президент Обама і його дружина Мішель вирішили піти на незаплановану вечерю в ресторан, який був не дуже розкішним. Коли вони вже сіли, власник ресторану запитав у охоронця Обами, чи може він, звернутися до першої леді в приватному порядку. Президент дозволив, і у Мішель з цим чоловіком відбулася розмова. Після чого Барак Обама запитав свою дружину: «Чому він був так зацікавлений в спілкуванні з тобою?». А вона відповіла, що в її підліткові роки, він був шалено закоханий в неї.

Президент засміявся: «О! То якщо б ти вийшла за нього заміж, ти б зараз могла бути власницею цього прекрасного ресторану?», а Мішель засміялась, і впевнено відповіла: «Ні. Якби я вийшла за нього заміж, то саме він би зараз був президентом. »

Ми бажаємо Вам, щоб день, коли ваше серце переповниться справжньою Любов’ю, аби ви могли сміливо відкрити його, настав якомога швидше!

(с)